Сторінка для батьків

         

Вчимося робити уроки

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

1. Щодня цікавтеся шкільними справами дітей, проявляючи увагу й терпіння. При цьому не обмежуйтеся черговими питаннями: "Що отримав"?, "Як справи"?, а розпитуйте про почуття, настрій, проявляйте емоційну підтримку і так далі.

 2. Не скупіться на похвалу, помічайте навіть незначні, на Ваш погляд, досягнення дитини, її посильні успіхи. При зустрічі з невдачами прагніть розібратися разом, знайти вихід, передбачати наслідки дій. Не залякуйте дитину, страх не активізує його діяльність.

3. Розвивайте допитливість, заохочуйте цікавість, задовольняйте його потребу в знаннях.

4. Купуйте і даруєте книги, картини.

5. Допомагайте дитині виконувати важкі завдання, пропонуйте вихід із складної ситуації, але не забувайте давати йому можливість самому знайти вихід, рішення, зробити вчинок.

6. Активно слухайте свою дитину, оскільки виявлено, що розповідь самому собі викликає психічну травму.

7. Не говоріть погано про школу, не критикуйте учителів у присутності дитини, створюйте у нього позитивне відношення

до школи.

8. Беріть участь в справах класу та школи. Дитині буде приємно, якщо школа стане частиною Вашого життя. Ваш авторитет підвищиться.

     

         

❣️ ДЕНЬ "ДЯКУЮ СОБІ"❣️

     Як часто ми собі дякуємо за щось? Як часто хвалимо себе попри все? Як часто говоримо собі компліменти? Частіше за все ми забуваємо собі це казати або навіть не вважаємо за потрібне 💁

   Отже, пропоную сьогодні впродовж дня дякувати собі та говорити компліменти (ще краще в дзеркало😃).

     Вдячність до себе - це надважливий момент. Це визнання себе, прийняття себе та своїх дій. Не можна любити себе та не приймати, не визнавати при цьому те, що я роблю, як виглядаю і т.д.

     Дякувати можна не лише тоді, коли ви щось зробили круто, бо це легко (хоча і за це ми іноді забуваємо, чи не так?😏).

      Дякувати варто і за те, що в нас не вийшло: знаходити моменти, за які можна подякувати собі.

Наприклад, я не змогла влаштуватись на роботу, мене не прийняли. Замість посварити себе, подякуйте собі, що ви бодай спробували, що ви старанно готувалися, що ви набрались сміливості спробувати щось нове і т.д.

       Помічати такі моменти - це вже велика робота. Бо найчастіше це все знецінюється. А помічаючи, ви починаєте дбайливо ставитись до себе. Не сварити, а любити ❤️

 

         Як здати завдання в Classroom через комп'ютер

     Як прикріпити домашнє завдання в classroom з телефона

Матеріали для ментальної допомоги дітям

Шановні батьки!

    Нагадую, що війна є важким травматичним емоційним періодом не тільки для дорослих, але й для дітей. Їм так само буває складно справлятися з емоційним навантаженням, що інколи може призводити до заподіяння шкоди своєму здоров’ю або навіть життю.

     Згідно з дослідженнями, причинами для таких випадків серед дітей стають переживання сильного стресу, глибокої невпевненості у собі, розчарування собою або іншими людьми, втрата, сімейні проблеми, проблеми в школі та у спілкуванні з однолітками. Крім того, причиною може стати підліткова депресія. 

  За якими ознаками можна зрозуміти, що дитині потрібна допомога?

Фізичні зміни: невиспаний вигляд, на уроках чи перервах може засинати; розлади сну; загальмованість або занадто висока активність; утома, втрата енергії; скарги на головний біль чи біль у шлунку; швидка втрата ваги чи її набирання; помітні самоушкодження (порізи, глибокі подряпини, синці) на тілі. 

Психічні зміни: розсіяна увага дитини; зниження концентрації; тимчасова “втрата” пам’яті, коли дитина забуває свої дії чи слова; втрата відчуття часу. 

Психологічні зміни: помітний страх дитини; поганий настрій упродовж більша частина дня; нервовість чи злість під час використання гаджета; агресивна поведінка без явної причини. 

Соціальні зміни: дитина віддаляється від однокласників та тих, з ким проводила більшість вільного часу; дитина виглядає депресивною - не комунікує з друзями; проявляє пасивність та не бере участі у спільних обговореннях; може прогулювати школу посилаючись на погане самопочуття; спостерігається замкнутість та однотипові відповіді на питання від дорослих; дитина може зникати з дому без попереджень; у комунікації з’являються нові сленгові слова, які раніше дитина не використовувала.

Що робити?

    Якщо ви помітили деякі ознаки у дитини, то спершу поговоріть з нею і зазначте, що ви завжди підтримаєте дитину і допоможете їй справитись з будь-якою ситуацією. Якщо дитина не готова говорити - порекомендуйте їй звернутися на телефонну гарячу лінію або онлайн: контакти - нижче.

Як допомогти дитині впоратись з емоціями?

       Ви можете розпочати розмову, розповідаючи про свої власні почуття та досвіди. Це може сприяти відкритому спілкуванню.

Уважно вислухайте дитину, коли вона розповідає про свої емоції. Покажіть, що ви її розумієте і підтримайте її почуття, намагайтесь не засуджувати та не давати поради.

     Не тисніть на дитину, щоб розповіла більше, ніж готова. Дотримуйтесь її темпу і комфорту.

    Допоможіть дитині навчитися розпізнавати свої емоції. Використовуйте слова, які описують почуття, наприклад радість, гнів, страх, сум і т.д.

      Якщо дитина продовжує почувати себе пригніченою або стан її погіршується, розгляньте можливість звернутися до психолога або психіатра для професійної допомоги.

Куди звернутися по допомогу?

Teenergizer - це допомога для дітей у форматі “рівний-рівному”

Гаряча лінія ЛаСтрада 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного).

1545 (далі обрати 3) - урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в інтернеті.

Психологічна лінія підтримки на тему онлайн-ризиків. Працює для дітей, що постраждали від онлайн-ризиків. Також за допомогою можуть звернутись батьки, діти яких є постраждалими в інтернеті.

      Загальні критерії оцінювання здобувачів освіти